Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок.
Кізлини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ.
2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде.
Облапувати, -пую, -єш, сов. в. облапати, -паю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.
Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав?
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Тройчаткою всіх проганяв.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ.