Бакир 2, -ру, м. Котелъ, преимущественно мѣдный.
Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий.
Мураве́ль, -вля́, м. Муравей.
Наї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Наѣздиться. Дарованим конем не наїздишся.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Cм. трусок.