Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої. Мкр. Н. 25.
Клюшник, -ка, м. 1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. К. ЧР. 6. Лях-Бутурлак клюшник галерський. АД. І. 210. 2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра. 3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Нарони́ти, -ню́, -ниш, гл. Уронить много. Та летіла зозулечка через сад, наронила пір'вчка повен сад. Kolb. І. 292.
Палац, -цу, м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Проміття, -тя, с. Зарево. Харьк.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Роскріслити, -лю, -лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той бється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться. Св. Л. 291.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.