Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зшукувати, -кую, -єш, сов. в. зшукати, -ка́ю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать предметы, находящіеся въ разныхъ мѣстахъ. Аф. 463. Зшукую овець, що пастухи порозгублювали.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. Стор. І. 35. І сама тобі коханка передам. Сніп. 63. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили. Мил. 120.
Ле́ґа, -ґи, об. = лежень. Свекор не давав невістці їсти, що леґа була. Ном. № 9984.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Панчоха, -хи, ж. Чулокъ. Гол. Од. 25, 26. Він і хустку приніс, а далі черевики, панчохи. Рудч. Ск. II. 63. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Ум. панчішка, панчішечка.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Смеречнюк, -ка, м. пт. Fringilla (Pinicola) enucleator. Вх. Пч. II. 11.
Фалатє, -тя, с. соб. Лохмотья. Желех.