Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. ЗОЮР. I. 246. Громада одвістила..., що Микола добра людина. О. 1861. ѴІІІ. 24. Ні, — одвістив. МВ. (О. 1862. I. 76).
Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. Чуб. ІІІ. 169. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне. Грин. ІІІ. 200.
Ду́лечка, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Зоглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. зогля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться, оглядываться, оглянуться. А за мене люде брешуть, всі на мене заглядаються. Грин. III. 673. Якось зоглядівся і не знайшов книжок. Левиц. Пов. 79. Випив чарку, випив другу, випив третю, а далі й не зоглядівся, як і гроші вкрали. КС. 1882. X. 186.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер. Н. Вол. у.