Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовкозубий, -а, -е. Съ волчьими зубами.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник. Вх. Уг. 246.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Цупко нар. 1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Греб. 376. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. Вчора цупко п'яний був. Кв. Цупко захріп. Полт. І мене цупко узяла була холера. Н. Вол. у. Цупко стало у нас за ліс. Камен. у. 2) Жестко, твердо. Цупко по мерзлому орати. Зміев. у.
Шкиль, -лю, м. Манеръ, образецъ. Дві пари хомутів пошиті на цей шкиль, а дві на инший. Пирят. у.