Вихвачатися, -чаюся, -єшся и вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком.
Закриши́ти Cм. закришувати.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий.
Почестка, -ки, ж.
1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини.
2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Cм. проліс.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Ум. цаністерка.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти.