Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баран, -на, м. 1) Баранъ, самець овцы. Вас. 197. Чуб. І. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. ІІ. 25. 7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Мир. Пов. І. 113. Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт. Желех.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что. Вх. Зн. 39.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383.
Пад, паду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.
Поневірнити, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хуже. Поневірніли воли.
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.  
Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Шовковиця, -ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.