Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються.
Попсування, -ня, с. Порча.
Скальний, -а́, -е́ 1) Скалистый, утесистый.
2) — олій. Горное масло, нефть.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав.
Упрядати, -даю, -єш, сов. в. упрясти, -ду, -деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к.