Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Зачва́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зачваниться. Як тут не росприндитись і не зачванитись. Стор. І. 55.
Мо́нятися, -юся, -єшся, гл. Мяться, возиться, копаться.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком. Мет. 222.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає. Г. Барв. 174.
Примилувати, -лую, -єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.
Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах). Лохв. у.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Тріпання, -ня, с. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Битье, наказаніе розгами. Шейк. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. Шейк. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Шамшити, -шу́, -ши́ш, гл. Шуршать. Спідниця аж шамшить. Кролев. у. На їй усе аж шамшить.