Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган.
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.
Подовбатися, -ба́юся, -єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця.
Приморгнути Cм. приморгувати.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. .