Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить.
Ліщани́к, -ка, м. = ліщина.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Ніс, носа, м.
1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить.
2) Клювъ птицы.
3) Носокъ обуви.
4) Родъ игры въ карты. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок.
Сушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Сохнуть, сушиться. Да ластівочка да купалася да на бережечку да сушилася.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі.
2) Котораго можно сглазить. Я не врічлива.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби.