Бецманка, -ки, ж. р. отъ бецман.
Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria.
Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).
Голодюк, -ка, м. Голодающій.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Півчварти числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. p.). Шукали, гляділи і півчварти неділі.
Подриґувати, -ґую, -єш, гл. Дергать судорожно ногами.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. — оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. Вона їх очима так і пожерла обох.