Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Ном. № 7619. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Чуб. ІІІ. 39. Виймив дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Єв. Л. XI. 13. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Левиц. Пов. 146. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Да́ронько. Мл. л. сб. 218.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Королевенко, -ка, м. = короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.
Лагідність, -ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности? Св. пис. І. Коринѳ. IV. 21.  
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.