Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит.
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала.
Кухарський, -а, -е. Поварской.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Напако́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап.
Повеселіти, -лію, -єш, гл. Повеселѣть, сдѣлаться веселымъ. Іван повеселів, хоч і охляв уже, не ївши три дні.
Погріти, -грію, -єш, гл.
1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє.
2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає.
Проскакувати, -кую, -єш, сов. в. проско́чити, -чу, -чиш, гл. Проскакивать, проскочить. На селі стихло; хиба де стукне віконце або проскочить під ворітьми хисткий парубок. Як скочив — і проскочив тоті дві гори.