Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Ном. № 3695. Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Чуб. V. 933. Заклекчи (орле) з-під хмари. Щог. Сл. 135. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Кв. І. 259. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. МВ. І. 36. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. МВ. (О. 1862. III. 50). Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. К. ЧР. 208. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. МВ. ІІ. 7. Уже і мати почали примічати та клопотатися. МВ. І. 86. Вона потім клопочеться... де, де ділося? Г. Барв. 405. 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом. К. ЧР. 135.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.  
Порозрізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. = порозрівнюватися. Поженились всі три (брати) і порозрізнялись: кожний став хазяїнувати особо. Драг. 344.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Ужинок, -нку, м. 1) Количество сжатаго на нивѣ хлѣба. 2) Часть нивы, сжатая хозяиномъ сосѣдней нивы.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Чурок, -рка, м. Маленькій водопадъ; мѣсто, гдѣ бьетъ струей вода. Вх. Лем. 483.