Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось.
Крупник, -ку, м. Кашица жидкая изъ крупы. Крупник кулішеві брат.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив?
Поростріпувати, -пую, -єш, гл. Растрепать (во множествѣ).
Шпунт, -та, м. Пуншъ. Там пани чаї та шпунти п'ють.