Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли. Вх. Зн. 10.
Зави́дити, -джу, -диш, гл. Позавидовать. Хто завидишь, той мене сиротоньку зобидить. Мет. 293.
Косатий, -а, -е. Съ большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Орган, -ну, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра. ЗОЮР. І. 146.
Поприварювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приварити, но во множествѣ.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Старатися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Стараться. Старається, що піт крівавий його бливає. Ном. № 10022. 2) Заботиться о чемъ. Панська ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба старатися. Ном. № 1201.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.