Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрішкоокий, витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна. Мет. 378.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Мора́ль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Островище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ островъ. Драг. 218.
Пообтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и обтрусити, но во множествѣ.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Триндатися, -даюся, -єшся, гл. Шляться, бродить. Цигани.... триндают сі від міста до міста. Гн. І. 115.
Хотар, -ря, м. Всѣ принадлежащія селенію земли. Вх. Лем. 479. МУЕ. ІІІ. 45.