Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Закрути́ти, -ся. Cм. закручувати, -ся.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью. Кв. II. 188.
Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. Стор. І. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила. Грин. III. 286.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Кусі! Cм. кусати.
Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50.
Повтомляти, -ля́ю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.