Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування. Грин. І. 195.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.