Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Біжи в сіни до верха під вивід. Дим стелеться з вивода. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Пошила рукава з виводами.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл.
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті.
Пізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Запаздывать, опаздывать. Не люблю пізнитись. Пізниться з своїм господарством усяка вдова.
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Скребачка, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная лопаточка для соскребанія глины съ круга и съ рукъ.
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают.