Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Опроваджати, -джа́ю, -єш, сов. в. опрова́(во)дити, -джу́, -диш, гл. Проводить, провести. Мою грішну та душечку в рай опроваджати. Гол. І. 221. Поможи Боже вам сі свята мирно впровадити. Гол. IV. 556. Пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник опроводить, нового... дождати. О. 1862. IV. 89.
Отакечки нар. = оттакечки. Ком. Р. І. 53.
Підманути, -ну́, -не́ш, гл. = підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела. Мил. 102.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.