Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхоглядка, -ки, ж. Поверхностная женщина. Як почали вчащати якісь приятельки, верхоглядки та верхоумки, то й звели її ні на що. МВ. І. 27.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
На́гідний, -а, -е. Удобный для совершенія чего-либо (о времени, случаѣ и пр.). Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив... Єв. Мр. VI. 21.
Несконченний, -а, -е. = нескінченний.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69., Ум. плохенький, плохе́сенький.
Повідслужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. То же, что и відслужитися, но во множествѣ.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Спілий, -а, -е. Спѣлый. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Іов. 54. Ум. спіленький, спілесенький.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость. Угор.