Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульба, -би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = картопля. Вх. Пч. І. 13. ЗЮЗО. І. 137. Ум. бульбочка.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Черниг. у. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. МВ. І. 21. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися. Чуб. V. 767.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Лу́чик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять. Черниг. у.
Отримати Cм. отримувати.
Повимережувати, -жую, -єш, гл. Сдѣлать ажурныя вышивки. У сорочок і рукава, і ляхівки повишивані та повимережувані. Кв.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Приступати, -па́ю, -єш, сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.