Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Коровиця, -ці, ж.
1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому.
2) Насѣк. Oryctes nasicornis.
8) — рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж.
Сверб'ячка, -ки, ж. 1) = сверблячка. 2) Чесотка, короста. Угорск.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Спитлювати, -тлюю, -єш, гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку.
Учадіти, -дію, -єш, гл. Уторѣть.
Ущипнути, -ну, -неш, гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне.