Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Филижанка, -ки, ж. Чайная чашка. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. І. 20.
Цур меж. 1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Кв. Цур тобі, який ти дурний. Ном. Таке робили, що цур йому вже і казать. Котл. Ен. ІІІ. 51. Цур тобі пек! 2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! КС. 1887. VI. 477. Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Харьк. г. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496.