Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Заска́блювати, -люю, -єш, сов. в. заска́би́ти, -блю, -биш, гл. Занозить.
Зівака́ нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Москалі на мушрі. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають.
Наложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Наложить. Моя кісонька... віночком наложена. 2) Надѣть (о шапкѣ). Як наложив шапку, то він уже і козак. 3) — голово́ю, душе́ю. Пожертвовать жизнью, душей, погубить жизнь, душу; сложить голову. Наложила, моя доню, за всіх головою. Прийде ще з туги головою наложити. Хто ворожить, той душею наложить.
Покуть, -тя, м. = покуття.
Помріяти, мрію, -єш, гл. Помечтать.
Трачарь, -ря, м. = трач 1.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. 2) Чаща лѣсная.