Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Киянський, -а, -е. Кіевскій. В хаті мило та любо глянути: лавки й столи липові, образи киянські, хороше помальовані. МВ. І. 84.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. О. 1861. X. Св. 44. На русали купаються, шоб не було посухи. О. 1861. X. Св. 4 7.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки. ЗЮЗО. II. 554.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.