Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варівно нар. = варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити). Фр. Пр. 138.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Вуж, -жа, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Де́сна, -ни, ж. Десница, правая рука. Не дарма звав її своєю десною. Стор. МПр. 97.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Скнарість, -рости, ж. и скнарство, -ва, с. Скупость, скаредность, скряжничество. К. ЧР. 283, 43.
Татаренко, -ка, м. Татаринъ, сынъ татарина. Гей одсунься, миленька, нехай заб'ю татаренка. АД. І. 164.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл. 1) = чухати, чухнути. Вх. Зн. 80. 2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ. Вх. Зн. 80. 3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати). Вх. Зн. 80.