Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Купець, -пця, м. Кучка, толпа. Коло його хлоп'ят і дівчаток купець О. 1861. IV. 147. Употребляется въ творительн. падежѣ какъ нарѣчіе: купцем. Всѣ вмѣстѣ, всѣмъ обществомъ, толпою. Жив він (Квітка) найбільш у городі; купцем горнулось до його найкраще харьківське товариство. К. Г. Кв. XV. До мене хлопці з усіх кутків так і купляться купцем. Г. Барв. 223.
Наддзю́бувати, -бую, -єш, сов. в. наддзю́бати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Порозгвинчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развинтиться (во множествѣ).
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.
Прописати Cм. прописувати.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня. Вх. Зн. 64.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.