Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось. Мнж. 186.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Повх, -ха, м. = пільх. Вх. Пч. II. 5.
Роспечатувати, -тую, -єш, сов. в. роспечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать.
Спачитися, -чу́ся, -чишся, гл. Искривиться, покоситься. Спачились двері. Камен. у.