Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Чорном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться. Н. Вол. у.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Н. п.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Поклинцювати, -цюю, -єш, гл. Набить стѣну клинышками для обмазки глиной.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Справдешній, -я, -є. Настоящій. Справдешній козак. Плутон чи Вельзевул у них не справдешня істота. К. Іов. 40.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.