Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посердити

Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕРДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЕРДИТИ"
Аїр. Cм. аєр.
Бутук, -ка, м. = вотюк. Вх. Зн. 5.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Побачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Повтомлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ). Чи повтомлялись, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися? Чуб. III. 241.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Хвальш, -ші, ж. Фальшь, надувательство, обманъ. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЕРДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.