Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. К. Псал. 72. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. К. Дз. 153. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах. К. ЦН. 293.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Шух. І. 189. Cм. найомець.
Порозв'язувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и розв'язати, но во множествѣ.
Похлинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. похлину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, захлебнуться. Загнибіда похлинувся, закашлявся. Мир. Пов. II. 52.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Лубен. у. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього. Левиц. Пов. 194.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Полт. г. Тямуще й нетямуще пішло. Черк. у. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає. К. ДС. 31.