Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертялка, -ки, ж. Метательное орудіе. Угор.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. І. 65.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье. КС. 1887. VI. 485.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.