Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Лю́бонька, -ки, ж. Ум. отъ любка.
Понацілюватися, -люємося, -єтеся, гл. Прицѣлиться (о многихъ).  
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Розжакувати, -ку́ю, -єш, гл. Расхватать, разграбить.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
Углиб нар. Въ глубину.