Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Єрети́чка, -ки, ж. = єретиця. Полт.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Левиц. І. (Правда, 1868, 496). Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104. 2) Смѣна.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Лівша́, -ші, об. Лѣвша. Харьк. Вона лівша: усе лівою рукою робить, а їсть правою. Богодух. у.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні. Конст. у.
Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено. Н. Вол. у.
Созвідати, -даю, -єш, гл. Навѣстить. Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати. КС. 1882. ХП. 496. Cм. одвідати.
Телятників, -кова, -ве Принадлежащій теля́тникові.
Фантазія, -зії, ж. Фантазія. Левиц. Пов. 11, 276. Мережки фантазії. К. МХ. 39.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Ном. № 858, 880. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив. Чуб. V. 64.