Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Купанка, -ки, ж. Купанье. Пісчане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки.
Павіко, -ка, с. Вѣко глаза.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку.
Чухнути, -ну, -неш, гл. Попасть.
