Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
Поратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.