Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Зда́рити, -рю, -риш, гл. = подарувати. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Посильняти, -ня́ю, -єш, гл. Укрѣплять. Невидима Божа сила його посилняє.
Поскоритися, -рюся, -ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. . О, я вже поспішуся-поскорюся.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
Тре нар. Сокращ. треба. Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися.