Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ. Харьк. г.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють. Кв.
Пек меж., выражающее отстраненіе, отказъ, неудовольствіе. Цур тобі, пек тобі, дяче, чого в тебе серце гаряче. Чуб. V. 1165. І васильки мої, і Василь при мені... Пек його матері, сподобався мені. Н. п.
Перекотиполе, -ля, с. раст. a) Gypsophila Led. ЗЮЗО. І. 124. б) Sapponaria vaccaria. Лв. 101. Котиться перекотиполе. Рудч. Ск. І. 208.
Розімчати, -чу́, -чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. І. 10.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія. Шух. I. 86.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.