Згроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Обратить въ деньги. Як їхатимуть вже відсіль на Капказ на житло, то сей садок згрошять.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше.
Підсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. підсістися, ся́дуся, -дешся, гл. О молокѣ: образовывать, образовать на поверхности сливки. Молоко підсідається.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя.
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ум. тучка.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Ум. хуторяночка.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Шасть, що Бог дасть. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. І веселенька шасть у хату. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть.