Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Благополучно нар. Благополучно. Стор. І. 5.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Обливання, -ня, с. Обливаніе.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1)у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Угортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. угорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Обворачиваться; обворотиться, заворачиваться, заворотиться.
Хибно нар. Ошибочно.