Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Ті прославляли війну людоїдну.
Ля́пати, -паю, -єш, сов. в. ля́пнути, -пну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть, стучать, стукнуть. Не годиться по столу ляпать ложкою. Ляпнула дверима. 2) Шлепать, шлепнуть, плескать, плеснуть. Життя лящам, мов тім панам, — гуляють, ляпають хвостами. 3) Шлепать, шлепнуть, бросать, бросить что-нибудь липкое и мокрое. Ляпнув глиною в стіну. 4) Пачкать, пятнать; капать, капнуть. Не ляпай мені чорнилом книш! Крапля ляпнула на воду. 5) Ударять, ударить. Ляпаю по ковадлу. Ляпнув його по щоці. 6) Неумѣло говорить, сказать что-нибудь, болтать, сболтнуть. Приневолили короля таке слово ляпнути, що багацько воно лиха наробило. Не ляпай язиком!
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Сваволити, -лю, -лиш, гл. Своевольничать.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В.
Чепуруха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Cм. чепурка.
2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка!
