Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать.
Варило, -ла, с. Вареніе, варка. Встрѣчено въ пословицѣ: Саме варило бабу постарило, — т. е. вареніе, работа около печи старить женщину.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Почухрати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Очистить, обрубить сучья на деревѣ (во множествѣ).
2) Почистить руками овечью шерсть отъ всякаго сора и пр.
3) Побѣжать, поѣхать, махнуть куда. Він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав.
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Розсип II, -пи, ж. На Днѣстрѣ: лиманная береговая мель, слегка покрытая водою и во время сѣверныхъ вѣтровъ обнажающаяся на далекое разстояніе.
Трутити Cм. тручати.