Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Довертѣться, докружиться, докрутиться.
Нави́ти Cм. навивати.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл. 1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави. 3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Кв. Згодом і вунію підсунемо. Стор. МПр. 45. 2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати. Левиц. Пов. 6.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Услон, -ну, м. = ослін. Маркев. 106.
Учаклувати, -лую, -єш, гл. Околдовать, заколдовать.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.