Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Ном. № 12420. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила? Н. п. 2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись. К. ЧР. 191.
Коморити, -рю, -риш и коморува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Жить на квартирѣ. Желех. Він коморит у мене. Вх. Зн. 27.
Лоба́нь, -ня́, м. Съ большимъ лбомъ.
Обмилитися Cм. обмилитися.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Стругачка, -ки, ж. Скребокъ для чистки дорожекъ. Полт. г. Cм. стругач 2.
Фляшча, -чати, с. = фляшечка. Гн. II. 39.
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Очищать дно пруда. 2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.