Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). 2) Липовая кора для лаптей, лыко. Cм. лут.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Перепалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перепалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Пережигаться, пережечься.
Полив'яник, -ка, м. Горшечникъ, дѣлающій глазированную посуду, преимущественно миски.
Припливати, -ва́ю, -єш, сов. в. припливти и приплисти, -ву, -ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Припливла до берега.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає.
Хлоп, -па, м.
1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб.
2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ув. хлопи́ще.