Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. бехнутися, -нуся, -нешся, гл. Падать, упасть съ шумомъ, грохнуться. Як би не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Верміян, -на, м. Армянинъ. Мнж. 155.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Поганшати, -шаю, -єш, гл. Дурнѣть.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Постник, -ка, м. Постникъ. Єв. Мр. II. 18.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.