Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. Ви увечері наверніться. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. 7) — на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Чогось мені не прядеться.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується.
Росхристаний, -а, -е. Съ раскрытой грудью, незастегнутый. Старий Грімач без шапки ходить, росхристаний. Росхристана сорочка.
Установа, -ви, ж.
1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа.
2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови.
3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти....
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus.
Чуйний, -а, -е. 1) Чуткій. Чуйними ушками в садочку надслухає. Татарина чуйним він чує ухом. Велико чуйна до краси і сили рідного.... слова. 2) Бдительный. Будь чуйний. 3) Сознательный, въ сознаніи. Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися.... жваво. Ум. чуйненький. Старесенька, малесенька, ледві од землі видно, а ще чуйненька, говірка.
Шишкобгальниця, -ці, ж. Дѣлающая шишки
