Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Насі́патися, -паюся, -єшся, гл. Надергаться.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. 2) Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію. Сусідам пишу грубі коралі. 4) Разрисовывать. Там писанки пишуть, крашанки красять. 5) Украшать орнаментами (при помощи рѣзьбы, вышиванья и пр.). 6) — рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду?
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Посилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпиться.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз.