Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Зміев. у. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися. Богод. у.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Насмикати Cм. насмикувати.
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья. Вх. Леи. 463.  
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Шкурлат, -та, м. = шкурат. Св. Л. 168. Дметься, як шкурлат на огні. Ном. № 2503.