Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.
Заміра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заме́рти, мру́, мре́ш, гл. Замирать, замереть, обмирать, обмереть. Серце б'ється, замірає. Не дай спати ходячому, серцем замірати. В мене серце наче замерло. 2) Впадать, впасть въ летаргію. Як їй не вірити, коли вона, заміравши, бачила, яке на тому світі є мучення і злодіям, і табашникам.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Хлопці сиділи, постолики корчили.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице.
3) = корчувати.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн.
2) Зубъ-рѣзецъ.
Токариха, -хи, ж. Жена токаря.