Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Cм. варжіль.
Гайтів, -това, м.
1) Полевой сторожъ.
2) = гайник.
Грюкота́ти, -чу́, -чеш и грюкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грюкати. Стукотить-грюкотить, сто коней біжить.
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Схнути, -хну, -неш, гл. Сохнуть. Моя душа переболіла; моє серце ахне.
Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Упала з драбини, щабель уломився.