Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл. 1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ). 2) Не слышать, не услыхать.
Перекидати I, -да́ю, -єш, сов. в. перекидати, -даю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить. Ми свою хату перекидали. Треба по весні винбарь перекидати. Черниг.
Повмуровувати, -вую, -єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. сукняночка.
Туркотіння, -ня, с. = туркотання.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.