Болотний, -а, -е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. — соловейко. Шутливо: лягушка.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Змога, -ги, ж. Возможность. Терпіла я, терпіла, так уже змоги не стало: взяла та й покинула його, живи собі сам.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води.
Промаячіти, -чію, -єш, гл. Промаяться? Сяк так, то з журбою, то з тугою промаячіла Маруся до спасівки.
Роз'ясити, -шу, -сиш, гл. Открыть, обнаружить. Він узяв і роз'ясив, що Клим зумисне цо зробив.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили.