Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буката, -ти, ж. = букат. Въ томъ же значеніи и Ум. букатка. Прийде нам сі без букатки хліба пропадати. ЕЗ. V. 29.
Жадо́та, -ти, ж. = жадоба.
З'єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замужъ. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з'єднала доню за султана. К. МБ. X. 12. 3) Договорить. З'єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол. 4)собі. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з'єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Набри́жжувати, -жую, -єш и набри́жкувати, -кую, -єш, гл. Морщить, стягивать въ складки. набри́жжувати чо́боти. Такъ сдвигать голенища, чтобы они были въ складкахъ. Харьк. у.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання. Єв. Л. II. 34.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Чуб. V. 1087. Cм. пачка.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Подоповняти, -ня́ю, -єш, гл. Дополнить (во множествѣ).
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.