Бешмет, -та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою.
Валина, -ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучиться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх.
Гу́бці, -бець, ж. мн. Губки. Мандзейко, душейко, дай же ми губці.
Ґерґота́ти, -ґочу́, -чеш и ґерґоті́ти, -ґочу́, -ти́ш, гл. 1) Кричать (о гусяхъ, индюкахъ). Рябко спитать хотів, але Рябків язик був в роті спутаний, неначе путом з лик і ґерґотів щось як на сідалі индик. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Паня, -ня́ти, с. Барское дитя. Білеє личенько як у паняти. Ум. панятко.
Т'алеж, сз. = алеж. Хоч правду женуть люде, т'алеж правда завше буде.
Чернило 2, -ла, с.
1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити.
2) Чернила.
3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ.