Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бердулець, -льця, м. Раст. Rhododendron. Вх. Пч. II. 35.
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Дола́дній, -я, -є. 1) Пристойный, красивый. Який Микола доладній парубок. Васильк. у. Багатих та доладніх уборів. Левиц. І. 430. 2) Порядочный. Доладній чоловік. 3) Разумный, подходящій, хорошій. Доладня рада. Гліб. 52.
Налопоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. Нашелестѣть бумагой или лощеной матеріей.
Невзабарі нар. = незабаром.
Окремезніти, -ні́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, почувствовать себя здоровѣе, сильнѣе. Драг. 187.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. І. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.