Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Китайча, -чати, с. Маленькій китаецъ. Желех.
Кушпела, -ли, ж. 1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128. 2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Хвура, -ри, ж. = хура. Ми тебе доставим аж до того міста, где ти маєш хвуру брати. Чуб. V. 1043.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати. Желех.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.