Витягом нар. 1) Протяжно. 2) — їхати. Цугомъ ѣхать.
Возовий, -а, -е. 1) Телѣжный. Возове колесо.
2) Упряжной. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
3) Проѣзжій, ѣдущій возомъ. Да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, ой пішого пішеницї по три денежки мита брали.
4) шлях возовий. Проѣзжая дорога.
Гусевни́ця, -ці, ж. Мѣсто, гдѣ хранятъ сусли. Гусовки шмарьте до гусевниці.
Ле́ме сз. = лем.
Перелюб, -бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб.
Переправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. перепра́витися, -влюся, -вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль.
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ).