Барва, -ви, ж.
1) Краска, цвѣтъ. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою.
2) Ворса на сукнѣ.
3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець!
Ікра, -ри, ж.
1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом.
2) Вымя у коровы. Ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило.
Молоде́нький, молодесенький, -а, -е., Ум. отъ молоди́й.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи!
Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Мати приневолила подавать рушники.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Шинок Cм. шинк.