Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють.
Крячок, -чка, м. = кряк? Летить крячок по над морем та й летячи кряче. Ой летить крячок через Дунай ручку.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл. — що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Позамуровувати, -вую, -єш, гл.
1) Задѣлать камнемъ, кирпичемъ (во множествѣ). Де були вікна, — позамуровував.
2) Засыпать снѣгомъ; покрыть окна слоемъ снѣга и льда. Мороз вікна позамуровував. Деякі хати зовсім позаносило, позамуровувало.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.