Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавойка, -ки, ж. см. бава.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися. Сим. 213.
Лісу́нка, -ки, ж. Жена лісуна́. Грин. Изъ устъ. 13.  
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Сичавіти, -вію, -єш, гл. О тканяхъ: сбѣгаться.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.