Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гірнячка, -ки, ж. Жительница горъ. Желех.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Ли́зькати, -каю, -єш, гл. = лизкати. Лизькає кров собака. Славяносерб. у.
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114.
Сюрчання, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ. Шух. І. 193.