Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Молодни́ча Cм. молоднеча.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Чуб. V. 1204. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Г. Барв. 147. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Футерко, -ка, с. Ум. отъ футро.
Шик, -ку, м. Строй, шеренга, рядъ. К. ЧР. 428. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала. Гол. І. 15.