Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними.
Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Кахи меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи!
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1.
Промівка, -ки, ж. Рѣчь. Послухайте мене і моєї промівки. Cм. промова.
Сирітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сирота.
2) Раст. Bellis perennis.
