Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Костюльки, -льок, ж. мн. Назв. растеній. Bromus secalinus L. и В. arvensis L. ЗЮЗО. І. 114.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Крів'яний, -а, -е. = крівавий. Вічка крів'яною стали. Мнж. 6. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки. Грин. III. 638.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Попромітати, -та́ю, -єш, гл. Промести (во множествѣ). Всі стежки попромітали.
Присмачити Cм. присмачувати.