Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь.
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава.
Деклара́ція, -ції, ж. Обьявленіе.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана.
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене.
Черепинка, -ки, ж. = черепочок.