Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булькіт, -коту, м. Клокотаніе.
Голя́р, -ра́, м. = Голій. Вх. Лем. 404.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44.
Упустити Cм. упускати.