Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Шух. І. 112. Чи на вітровому морі, чп на суходолі? К. МБ. ІІІ. 248.
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. АД. І. 112. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. Макс. (1849). 84. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою. К. XII. 9.
Гаїр, -ру, м. = татарак. = гав'яр.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Повівати, -ва́ю, -єш, гл. Повѣвать, вѣять. Буде вітер повівати, буде наше дитя колисати. Чуб. V. 339.
Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.
Стінити, -ню, -ниш, гл. = дурника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.