Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безостий, -а, -е. О колосьяхъ: безъ остей, безъ усовъ. Безоста пшениця.
Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки. Вх. Зн. 32.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ. Херс. г.
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.
Повиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Ханька, -ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) ханьки м'яти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Конст. у. Ханьки мнеш, бо діла нема. Ном. № 10954. 3) роспустити ханьки. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш. Ком. Пр. № 39.