Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноградовий, -а, -е. Виноградный.
Ґорґо́ля, -лі, ж. Сукъ. Вх. Лем. 408.
Ді́яння, -ня, с. Дѣланіе.
Добро́кваска, -ки, ж. Сортъ кислосладкихъ яблокъ. Вх. Зн. 15.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1)кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з міста за куховара. МВ. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу. Зміев. у.
Кузубенька, -ки, ж. = козубенька.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Камен. у., Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька. Рудч. Ск. II. 15.
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.