Виговор, -ру, м. = вимова 2.
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш?
Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. (Чайка) літала над його могилою і кишкам.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули.
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою.
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке.
Страхота, -ти, ж. = страхівя. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях.