Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Назавмі́ру нар. Чрезмѣрно, слишкомъ. Cм. назауміру.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Огрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. огребти́, -бу, -бе́ш, гл. = обгрібати, обгребти. Огню огреби. Чуб. V. 626. Не хотят гості їсти, треба її (капусту) обливати, — будут гості огрібати. Гол. II. 118.
Перетанцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Протанцовать, окончить танцовать. Перетанцювавши два танці, розіходяться по домівках. О. 1862. IV. 6. 2) — кого. Протанцовать больше кого. Коли бум візьметься за танці, так і не кажи, що годі: перетанцює яку хоч музику. Кв.
Пообертатися, -таємося, -єтеся, гл. То-же, что и обернутися, но во множествѣ. Пооберталися з сіном на греблі. Черниг. у.
Стрітенний, -а, -е. куми. Встрѣчные кумовья. Мил. 22.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.