Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть.
Запильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Подстеречь, подмѣтить.
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало.
Квапно нар.
1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося.
2) Соблазнительно.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Тому й зовсім ніяково стало.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись.
Підустов, -тви, ж. = підуства.
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Так аж снігом сипле за шкуру. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Ой сип сирівець та криши опеньки. Сип воду! 3) Лить, отливать изъ металла. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом.
Упон, -ну, м. Привязь. Скаче теля на упоні.