Вертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Возвращаться, возвратиться, воротиться. Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості. Не вернемось, не вернемось, не знаєм до кого. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся.
2) вернеться світ кому. Голова у кого кружится. Лежать наша Тетяна, вернеться їй світ.
Вишкандибати, -баю, -єш, гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. Ум. гетьманонько.
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години.
Жалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. 1) Жаловаться. Жалкується на ногу. Де ти, синку, ходиш? що ти, синку, робиш? жалкуються молодиці, що ти шкоду робиш. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю. 2) Плакаться, сѣтовать, От як стала вона жалкуватись: що мені робити? Нема слуги. От життя моє! жалкується. 3) Пенять. Будуть на мене жалкуватися люде.
Зано́за, -зи, ж. = заніз.
Ковальський, -а, -е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Сопе, наче ковальський міх.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Письмак, -ка, м.
1) Грамотей. Аж тут обізветься письмак до громади.
2) Плохой писатель. Засіли письмаки собором у сто душ.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.