Закля́клий, -а, -е. Окоченѣлый, окостенѣлый. Навіщо те тепло, оте ясне сонечко, коли воно вже не гріє... закляклого серця.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. I2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной.
Осадник, -ка, ж. Первый поселенець въ данномъ населенномъ пунктѣ, основатель поселенія.
Побігачка, -ки, ж.
1) = побігайка.
2) Поносъ.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Сидітися, -диться, гл. безл. Сидѣться. Не сиділось і Ониськові з молодою жінкою.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею!