Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. На мене молоду, безневинную неслава.
Вісь, восі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Віз без восей.
Голик, -ка, м. = голиш? Із голика не буде волика.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка.
Кровець, -вця́, м. Скрытое мѣсто; убѣжище; притонъ. Увірка (= білка) наносит оріхи до дупляка, до крівця.
Обкласти, -ду́, -де́ш, гл. = обікласти.
Пометати, -мечу, -чеш, гл.
1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Всіх турків у Чорнеє море пометали.
2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу.
Роздирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роздерти, -деру, -реш, гл.
1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку.
2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Хорти.... роздеруть.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий.