Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Будак, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa.
Вигівщина, -ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657 — 1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною.
Вовчок, -чка, м.
1) Ум. отъ вовк.
2) Названіе собаки.
3) — муха. Нас. ктирь, Asilus.
4) Долгоносикъ амбарный, Calandra granaria.
5) Личинка майскаго жука.
6) Раст. Orobanche ramosa L.
7) Сережка на вербѣ.
8) Побѣгъ отъ древеснаго корня.
9) Зубъ у лошади, мѣшающій ѣдѣ.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Неправо нар.
1) Несправедливо.
2) Неправосудно.
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу.
Хибати, -баю, -єш, гл.
1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою.
2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Христосування, -ня, с. = христосання.