Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Вак, -ку, м. Въ игрѣ въ вак і копець — цѣль, въ которую попадаютъ палками играющіе. Kolb. I. 197.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити. Вх. Зн. 46.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору. Рудч. Ск. II. 52. 2) Подкладывать, подложить.
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Сницарь, -ря, м. 1) Ваятель, рѣзчикъ. 2) Колесникъ, каретникъ.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.