Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські. Чуб. І. 134.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Калита, -ти, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Обридати, -да́ю, -єш, сов. в. обриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Полт. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов. Стор. МПр. 134.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Раювання, -ня, с. Жизнь въ раю, райское блаженство.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Текнява, -ви, ж. Течь. Тутеньки скрізь текнява така, що й сказати не можна. Кролев. у.