За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ.
Ізл.. Cм. зл...
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп.