Адзу́ски! = Дзу́ски!
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
На́дмір I, -ру, м. 1) Чрезмѣрность. 2) Высокомѣріе, гордость. Прислухались... до красомовних сеймових докорів «можним панам, земним богам», за їх безумний надмір.
Окривати, -ва́ю, -єш, сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Золота грива коня окрила. Окриваючи його гарячими поцілунками. Сміх, регіт окрив усю хату. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату.
Оправа, -ви, ж.
1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі.
2) Переплета.
Співуха, -хи, ж. Пѣвунья. Співуха невсипуща.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.